Нарешті напали на жор.
Правда не карася. а синця. Але враховуючи, що синець в мінімумі 250 грам на екземпляр, то вийшло вельми по кайфу.
Я пристроївся на мілині, а Воха сів на глибоке місце. Взагалі локація вкрай цікава. Місце на 2 чоловіки, Справа глибоко і вліво іде акурантий вихід з ями на міляк до очерету.
Раніше ми прибували на місце в обід, в саму спеку, і клювало на мілині в очереті.
А тут приїхали зранку і виявилося, що почина брати з глибини, і з настанням спеки риба переміщаеться плавно на міляк.
Тому першу частину рибалки мені доводилося вирулювати дальняком, а Воха штампував на поплавок.
Зрештою я змінив поплавок на легший і почав ловити бровку ближче до Вохіних поплавків. Діло пішло. А вже після 12 синець виліз на міляк і почав активно брати під очеретом. А у Вохи трохи притих.
Кльов був під десятку, але покльовки вялі, невиражені. Тому поплавок зранку, поки тиха вода, краще брати найлегший і збільшувати груз, тільки якщо винудить вітер.
Брав синець на опариш і рідку манку з добавкою меляси.
Підкормлювали гороховою прикоримкою.
Працював і аніс в якості ароматизатора.
До обіда намахалися так, що вже не було сил. Тому поволі зібралися і поїхали додому. З відчуттям отриманого кайфу і виконаної місії.
Хто хоче спробувати повторити, ставте + в коментарях.
