Щоб порибалити фідером на річці Десна, ми з Володею Суддею виїхали з міста в п’ятницю в вечорі. Весь день йшов дощ, тому була малесенька надія, що бажане місце ловлі буде не зайняте. Та як кажуть, святе місце пустим не буває. Проїхавши практично всю ділянку, на якій дозволено рибалити, вільних місць не виявили. І тільки одна компанія не збиралась ночувати, прийшлось почекати їхнього від’їзду. Розміщалися вже по темряві. На швидку повечеряли, поставили намет, та спробували порибалити в ночі, але клювань не сталося. При цьому в точці ловлі були виявлені підводні перепони через які було відірвано декілька гачків. Сподівання на краще і на те що розберемося з цими негараздами, залишили на ранок.
З ранку до нас приєдналися ще троє наших друзів. Щоб усім розміститися, прийшлось розійтись по берегу, та трохи розчистити місця ловлі, зрізати лозу та гілки на деревах. Вибір місця відіграв ключову роль на цій риболовлі, яка в подальшому склалась для мене не дуже вдало, саме через природні перешкоди.
По-перше, гілля звисаюче з дерев не давало змогу закидати снасть в потрібному напрямку і на потрібну дистанцію, підтоплені кущі обмежували радіус закиду. Та най-більше прикростей доставляли підводні перешкоди, які не давали змогу дотягнути впійману рибу до берега.
Риба спочатку клювала дуже погано у всіх. За перші три години ловлі, кожен впіймав одну чи дві рибки. Та ближче до одинадцятої години, клювання почастішали, траплялися приємного розміру густірки, плотвички а в декого справжні лящі.
Та все це не про мене, в мене що й траплялось, то сходило з гачка після найменшого торкання перешкоди. Щоб провести рибу над перешкодою, спробував змінити годівницю на меншу за вагою і більшою за площиною, але таким чином зменшувалась дистанція закиду, бо течія починала тягнути снасть. Годівницю менше 120 грам не було сенсу застосовувати. З тих самих причин не було змоги подовжити повідець, хоча в цей день у всіх, найкраще працював саме коротенький повідець 40-50 см. Форсування під час виводження риби теж не принесло успіху, прудка риба сходила з гачка ще на підйомі. Така риболовля доводила до розпачу.
У інших риболовля йшла краще, як найбільший спеціаліст з крупної риби Владимир Слипенький впіймав свого першого ляща цьому сезоні. Впевнений це тільки початок.
Sergey Polyakov теж відзначився зловивши велику густерину за півкіло вагою. Та і загалом у нього вийшов непоганий улов.
Але найкраще за всіх ловив Володя Суддя, він нащупав на дні якусь чарівну точку, з якої раз по разу діставав цікаві екземпляри різної риби. Це були густірки, рідше плотвички і синці, навіть один лящ трапився.
В решті я не витримав, і розчистивши від гілля невелику шпаринку біля нього, навприсядки почав закидати свою вудку пообіч його точки. Але дерева не давали як слід розмахнутися, гачок часто чіплявся за гілки. Тоді я спробував ловити трошки ближче і за рахунок корму підтягнути рибу до точки. Хоча різниця в дистанціях між моєю і Володиною точками була в кілька метрів, не зважаючи на те що ми кормили однаковим кормом Fish Dream Универсал з додаванням пшона, риба ближче до берега плисти не бажала. Та все ж з десяток риб мені вдалося впіймати, таким чином від нуля відійшов.
Володя впіймавши кураж, ближче до вечора все швидше і швидше ловив рибу отримуючи велике задоволення від риболовлі. Він перший знайшов робочу комбінацію наживки цього дня. Вона складалася всього з одного опариша насадженого на гачок №5 Лидер Соде. В цьому вбачався спортивний підхід, з його спортивного минулого. Дуже радий за колегу, але реванш за мною.
До речі хробак в цей день не спрацював зовсім, на нього чіплялися тільки йоржі і носарі.
В підсумку у мене вийшла напружена, нервова риболовля. В додачу до всього в самому кінці зломилася котушка, запчастини від якої упали у воду і загубилися.
Додому повертався втомлений у поганому настрої.
Та я завжди кажу: «І такі риболовлі повинні бути! Тому що, по-перше, це досвід. По-друге, без поразок втрачається смак перемоги.»
Всім позитивного досвіду!Всім НХНЛ!)
