Після Великодніх свят, самий час відвідати улюблену річку Десну. Рибалили ми з друзями, два дні поспіль. Десна нас зустріла не дуже привітно. Під час нашого перебування біля річки, нам дошкуляв сильний, фронтальний вітер. Який дав зрозуміти, що теплі речі ще рано залишати вдома.
Перший день без поспіху спробували розібратися з дистанціями і наживками, яким риба віддавала перевагу. Так для себе визначив три робочі дистанції, а саме 22м з глибиною 3 м, 30 м з глибиною 4 м і 35 з глибиною 4,5м.
Традиційно починав ловити з ближньої дистанції, там була найменша течія достатньо було годівниці 100 гр, найкраще працював поводок діаметром 0.14 мм, довжиною 1м, гачок №5 соде, наживка 1 опарик. На цій дистанції враховуючи відносно спокійну течію можна було розраховувати на те що, риба почне збиратися на кормову пляму. І вона таки підходила але після того як з точки було зловлено 5-6 риб, клювання закінчувались, і можна було переходити до наступної дистанції. Зважаючи на таку реакцію риби, можна було б подумати що риба переїдає висококалорійної прикормки, але на інших дистанціях з більш суворішими умовами відбувалось те саме.
Прикормку замішував з розрахунку 1 кг вареного пшона на 1 пачку Fish Dream Фідер. Корм в такому складі є дуже важким, липким і інертним. Що дає змогу довго триматися в годівниці приваблюючи до неї цікавих риб.
На дистанції 30м течія була на багато сильніша, доводилось застосовувати годівниці 140 гр, а на дистанції 35м годівниця 150 грамів ледь тримала дно, і то після того як її протягувало близько 4 метрів.
Багато хто скаже, що за таких умов риба неповинна знаходитись на тих дистанціях. Логічніше їй триматися ближче берега, але це в теорії, практика доводить інше. На більш глибоких ділянках ловилась найкрупніша риба, це були густірки до 350 гр вагою і підлящики трошки більші за півкіло. Які відчайдушно пручалися при виуджуванні. Відповідно для більш стрімкої течії змінював поводок на трошки товщий 0.16 мм, довжиною 70 см з більшим гачком №7 Аджі ( №10 по Овнер). Крупнішій рибі до вподоби була наживка з 2х опариків. Більш об’ємні наживки повністю ігнорувалися.
Практично вся риба залишала сліди корму, що свідчить про те що вона харчується, з першого погляду в такому незручному місці. Тому дуже важливий момент, корм повинен бути дуже зволожений, щоб гарно затискався в годівницю, і міг пролежати на дні 10-15 хвилин, інакше клювання не відбувалося.
На другий день ловив рівно в зворотному напрямку. З самого ранку почав ловити на дальній дистанції, і недарма. З перших закидів почали траплятися, гарних розмірів густера, кляпці, синці. Обловивши дальню перейшов на середню дистанцію, тут риба хоч і була приємного розміру, але стали траплятися дрібні екземпляри. Ну в останню чергу перевірив ближню дистанцію там всього було тільки дві залікові рибки, і багато дрібноти.
Тому ще по разу пройшовшись по середній і дальній дистанціям, зібравши по рибинці вирішив закінчувати риболовлю.
В процесі пробував ловити на черв’яка і пуфики але клювань не сталося.
В цілому риболовля була дуже цікава і плідна.
Була надія зловити ляща, та він знову не приплив. Напевно потрібне тепло, бо якось незвично чути солов’їний спів в таку холоднечу. До речі, вже й зозулі прилетіли.
Всім весняного тепла! Всім НХНЛ!)
