В неділю провели остаточне закриття зимового сезону 2020-21.
Як і планували, поїхали в сторону Дніпра, але враховуючи складну дорогу до наміченої затоки не змогли дібратися. Тому прийшлось скористатися запасним варіантом, переїхати в район Неданчічів. Де по інформації на одному з кар’єрів, ще залишилась міцна крига і потрошку клювала риба.
Згаявши ранковий час на переїзд, до місця прибули о сьомій годині ранку. Народу було багато. Одні бігали з гірляндами по кар’єру, інші сиділи ловили плотву. Розставивши жерлиці ми приєднались до ловлі плотви.
Спочатку спробували ловити на стоячі вудки, та крім Александр Нікитенко, який впіймав поспіль штук п’ять плотвичок, більше нікому з нас розловитися не вдалося.
Далі я пробував ловити на безмотилку, та крім двох густірок і двох невеликих окунців нічого не вдалось здобути. Почав придивлятися до інших рибалок, побачив що вони таки ловлять, при тому не погану рибу, а в мене не клює.
Вибрав нову ділянку, біля кущиків між травичкою, таке гарне місце, де ж бути рибі як не тут? Розставив вудки, застосовував різні мормишки, але вона й тут не клювала. Пробігавши більше години, я пішов поцікавитись як справи у друзів, які на той час вже ловили серед натовпу. Першим знайшов Саша Симонеко, в нього виходило ловити непоганих плотвичек на мормишку з підсадкою мотиля. Він мені розповів секрет, який сам нещодавно дізнався. Виявилось, щоб риба ловилася, потрібно було ловити високо від дна, у пів води. При тому риба стояла не всюди, а тільки в тій ділянці де рибалки щільно згуртувались. Спробувавши ловити так як порадив друг, я одразу ж впіймав декілька плотвичок, приємного розміру. Та це вже було завершення плотвиного кльову, далі клювала тільки уклейка. Багато хто з рибалок почав збиратися додому, понісши вагомі пакети з рибою, зразу було видно що це бувалі тут рибалки, які знали за чим приїжджали. Та багато хто й залишився, налаштувавшись на ловлю уклейки в очікуванні по обіднього клювання плотви. Але плотва більше не проклюнулася, інколи попадалися поодинокі плотвички, довелося втішатися активним клюванням уклейки. При бажанні дрібної але дуже смачної рибки можна було зловити велику кількість, та мені це швидко набридло, і я з Игор Лазаренко пішли подивитися на відкриту воду Кривої річки.
Цікаво було опинитися за кілька сот метрів зовсім в іншій обстановці. На відміну від того місця де ми ловили, де було вітряно і холодно, біля відкритої води, серед кущів верболозу було тепло й затишно. Це виглядало так символічно, наче зима з весною зустрілися.
В ході маленької експедиції, ми зустріли рибалок що ловили на фідери і в них була пара впійманих рибин.
Та найбільше порадувало те що вода з річки поволі розповсюджується по всіх низинах, і ті місця де в цей час можна було проїхати на авто вже порядком підтоплені. І це дуже гарний передвісник водопілля.
Повернувшись до риболовлі ми знову опинилися в зимових володіннях. Перевірили жерлиці, які так і не спрацювали, згодом почали збиратися додому.
Закриття особисто для мене виявилось не дуже вдале зважаючи на улов, але дуже корисне в плані отримання досвіду.
Загалом, це був найгарніший і найцікавіший сезон у моїй практиці зимової риболовлі.
Звісно залишились багато питань, до яких повернемось, сподіваюсь уже в кінці цього року.
А зараз вже час починати рибалити по відкритій воді. Планую наступну риболовлю рибалити на фідер.
Всім вдалого відкриття весіннього сезону! Всім НХНЛ!)
